avatar

Консультація психолога



Консультацію надають фахівці он-лайн кліники Likar.info

 
популярність

0.75

6 Місце
 

Ви ще не приєднались до спільноти? Долучайтесь зараз!:

На відміну від Вас, учасники спільноти можуть::

  • Читати записи, доступні тільки учасникам спільноти
  • Публікувати нові записи
  • Коментувати записи
  • Запрошувати в спільноту інших користувачів

Ви можете стати учасником спільноти, натиснувши "Долучитись", зправа від цього надпису

 

avatar

Консультація психологаяк налагодити відносини між татом та дитиною?

Олійник Ольга 2012.09.04 14:08 1 0

 

Шановна пані лікарю! дуже потребую вашої допомоги!!! моєму синові 3,5 років. Ми з чоловіком стали батьками в 40 років. Дитина дуже бажана і кохана. Але зараз я просто проливаю сльози кожен день від того, що чоловік і син не можуть поладити. За специфікою роботи чоловік часто був у довготривалих відрядженнях, дитина була зі мною. Треба сказати, ми живемо окремо і батькі рідко допомогають оскільки вже у віці і не справляються з малим. Коли наш тато прибував з відряджень додому, хотів спокою, щоб син не заважав йому відпочивати. По вечорах частіше чоловік обирав друзів, а ніж спілкування з сином. На мої прохання погуляти з ним він відповідав, що не має бажання, або настрою, або здоровья. Я не можу сказати, що він зовсім не бавиться з дитиною, але він це робить тоді, коли в нього є настрій, а дитина в той час не хоче спілкуватися, або капризнічає, або дивиться мультфільм. І ось, виходить так, що син все частіше каже "я тата не хочу", "я тата не люблю" і т.д. Тато на це страшно і подорослому ображається, після таких слів каже синові, що він з ним теж не хоче дружити або що він його більше не візьме на машинку чи в магазин. Закінчується то все скандалом, син плаче, може підійти і вдарити чоловіка, чоловік в кращому випадку стримується, а в гіршому дасть по дупці. Коли я йому кажу, давай зїздемо всі разом до психолога, він відповідає, що ніякі психологи йому не потрібні, а потрібно строгіше бути до дитини, а не сюсюкатись, в чому він мене постійно звинувачує, хоча я не сюсюкаю а просто частіше кажу дитині добрі слова. Що мені робити????? Напишіть будьласка пораду, може я впрошу чоловіка хочаби прочитати це в інтернеті! І ще, син дуже часто говорить "я тебе набью", і часто як щось не по його бажанні, то дійсно може підійти і вдарити. Я постійно кажу що так не можна, але поки що ситуація не міняється. Найгірше коли це відбувається в його відносинах з чоловіком.

     
    avatar

    Консультація психологаі ще раз про дитячий садок

    гнатів наталія юріївна 2012.07.27 13:04 1 0

     

    привіт .моєму малому чотири. дитина дуже активна,він з тих дітей про яких говорять - вічний двигун. минулого року ми почали  ходити в дит.садок. але тривало це всього півтори місяця. спершу він захворів. але після двох тижнів повернувся в садок.та тут сталися зміни- прийшли з відпустки постійні вихователі.... ще сяк так дитина ходила,але за короткий час захворіла знову. та після цього разу відмовився ходити в садок. цього року, я знову пробувала  його залучити до життя садочка, але у мене це не вийшло. можливо моя є вина в черезмірній опіці, а можливо в інщому.... факт в тому що він починає плакати коли бачить своїх виховательк. та й я була свідком неприємної ситуації, коли мого малого копали хлопці зі старшої групи, а жодна вихователька  чи няня це не зупинила, але найільше мене обурило те що коли я підбігла до цих дітей і почала кричати мене ніхто не запитав в чому спарва!!!!!!!це жах!!!!!!адже вони бачили що ті витворяють..... я в шоці і не знаю що мені робити...порадьте.

    я сама працюю вихователем в школі на групі продовженого дня. свого малого сама навчила рахувати, всі кольори,ми вчимо вірші,вміємо переказувати  казки, мультфільми, розвиваємо уяву,малюємо. у нас тільки одна проблема ми добре не говорим.не тещо б погано, просто він неохоче  йде на спіскування в діалогах. ось коли йому  щось треба він скаже, а так з нього не витягнеш жодного слова...як розговорити дитину,щоб він йшов на живе спілкування.хотілося б  щоб він був щебетух:)

     

    Детальніше
       
      avatar

      Консультація психологаСтрес від дитячого садка?!

      Иринка 2012.05.24 12:26 1 -0.02

       

      Добрий день! Моїй донечці майже 3 рочки (в наступному місяці виповнюється) і вже 2 тижні ми відвідуємо дитсадок по півдня. Вона не хоче ходити туди і плаче при одному лише згадуванні про дитячий садок; не хоче їсти там і ходити в туалет (вихователі майже не звертають уваги на дитину і не приділяють їй належної уваги). Але плач, істерики і небажання ходити до д/с - це ще таке. Всі говорять і заспокоюють, що "всі це проходили, треба перечекати і перетерпіти!"  Проте з"явилися деякі психологічні аспекти:

      1. дитина почала вдома під час сну впісюватися (а так не завжди може (навіть якщо хоче) сходити на горщик);

      2. часто увісні плаче, розмовляє і кричить (з її слів зрозуміло, що їй сниться дитсадок);

      3. іноді, розповідаючи щось, починає заікатися.

      Що робити в таких випадках? Підскажіть, порадьте, будь-ласка!!!

       
      avatar

      Консультація психологаОбщественный транспорт

      Putchenko 2012.05.17 16:57 1 0

       

      Добрый день!!! случилась со мной такая ситуация.. ехали  конце рабочего дня с ребёнком домой в маршрутке. Ребёнок всё время что то говорил, показывал, спрашивал, но понятное дело не совсем тихо, достаточно громко. минут через 15-20 к нам поворачивается женщина и говорит - Можете вы как то ребёнка поросить тихо говорить, голова от такая! вторая - Да, вы в общественном транспорте и надо прислушиваться.

      я опешила немного от такого отношения. не знала даже что делать. нагрубить, пропустить мимо ушей или всё-таки ребёнка заставить замолчать?  скажите, что в таком случае делать надо? ведь это же ребёнок (3 года)

         
        avatar

        Консультація психологаКак справиться с истерикой малыша?

        Калий Инна 2011.12.27 21:49 3 0

         

        Сынуле скоро 2 (в середине января).Сынуля еще не говорит.Живем втроем с мужем.Родные и друзья - не частые гости. Истерики у сына почти каждый день, когда возвращаемся домой с прогулки перед дневным сном, либо если надо уходить кому-то домой, кто с нами гулял. Сынуля может проводить до самого дома чужого ребенка и потом истерит,из-за того что его не пускают. Отвлечь ничем не получается на улице:ни уговорами, ни завлечь домой мультиками,ни вкусняшками,ни тем что дома с ним будем играть, ни любимым его занятием. Пыталась я и просто не обращать внимание. Ничего не помагает. Все началось около полгода назад.Истерика до хрипоты, до падания на землю и дрыгания ногами.Это может продолжаться дома после прогулки около часа с недолгими успокаиваниями, нытьем, требованиями, стучанием в дверь. Некоторым (не всем!) прохожим удается переключить внимание от истерики.Причем эти прохожие успокаивают его практически тем же, чем и пыталась я.Где я что-то упустила? И  что делать в таких ситуациях?

           
          avatar

          Консультація психологаЯк обяснити дитині?

          Таня 2011.11.02 14:52 1 0

           

          Доброго дня! Мене мучить одне питання. Моєму синочку 3 роки. Наш тато пішов коли Кірюші був 1 рочок. Ось вже 2 роки як він з ним не бачиться. Він підростає і з кожним днем все більше і більше хвилююсь, як обяснити дитині де його тато і що він жодного разу не намагався з ним побачитись. Підкажіть як правильно все це сказати.

             
            avatar

            Консультація психологаБез теми

            Прокіна Ольга 2011.09.05 08:53 2 0

             

            Добрий день,моєму синочку 2 роки а він ще не говорить, куди звернутися підскажіть будь-ласка і що робити?

               
              avatar

              Консультація психологаБез теми

              ірина 2011.08.18 22:10 1 0.1

               

              У мене проблема із старшим сином .Після розлучення з першим чоловіком,мені прийшлось іти на роботу та багато працювати.А синочку ,Ілюшку,приходилось залишати із бабусею,йому тоді було 2роки.Коли виповнилось чотири,я познайомилась з чоловіком ,який замінив йому батька.Через рік я завагітніла.вагітність у мене протікава дуже важко, всю вагітність я пролежала у лікарні.Ілюшка весь час був змушений знову бути з бабусею.Коли я прийшла з пологового будинку, дитину було невпізнати, він став замкнутий і весь час говорив про те що нікому не потрібен.Хоча новий мій чоловік із своїми батьками полюбили його як рідного.Я намагалась весь свій вільний час придилити йому,побільше спілкуватись,але та довіра яка між нами була десь зникла.Він перестав мене слухатись,почав ігнорувати.Часом в мене здають нерви,насварюсь на нього,поставлю в куток.а потім жалкую.Цього року Ілюшка йде до першого класу,він дуже здібний,але з таким відношенням (мені все побарабану)...........?На вулиці всі старші хлопчаки його постійно принижують і він усе їм терпить, хоча може за себе постояти,але нехоче.Будь-ласка допоможіть мені вернути дитину до нормального життя

                 
                avatar

                Консультація психологаПсихологическая травма в дестком возрасте : последтсвия, есть ли решение?

                Сіманько Валентина 2011.04.14 22:39 3 0

                 

                Добрый день! У меня достаточно сложный вопрос, который, возможно, будет актуален для большинства взрослых людей.

                Дело в том, что в далёком детстве добрый и хороший папа вдруг побил меня скакалкой, так крепко, что на спине долгое время были следы. Конечно это событие оставило след в психике, я закрылась от всех, стала сверхчувствительной и ранимой, моя социализация не состоялась....Не только по вине того случая, но и как следвствие неправильного воспитания родителей. С одной стороны меня от всего оберегали, с другой стороны, когда стала старше, стояли в сторонке. В общем, тот эпизод со скакалкой в последнее время часто вспоминается мной, когда не находим общего языка с родителями. Папа отвечает, что "мало врезал - надо было так давать, чтоб аж!!""...((((В целом родители хорошие. Забыла сказать, что наказана была за то, что вдруг ни с того ни с сего написала подружке письмо с нецензурными выражениями.Мне было 8 и , помню, очень хотелось побыть плохой, выйти за навязанные родителями приличные рамки.Ребёнком была скромным, спокойным, но иногда срывалась  чудила, за что была наказана физически, хотя не так отчётливо, как со скакалкой. В общем, скакалка эта мне поперек жизни стоит - что мне "с ней "делать? Я очень люблю своего папу и папа меня любит, но в моей жизни, увы, проблема на проблеме : не принимает меня отец, всё время причитает, что радости не приношу, неудачница, по-жизни - вечная двоечница. И вправду: я разведена, одна воспитываю сына трёх лет,имею кучу и море комплексов, хотя девушка красивая, только не умею с людьми общаться и красотой своей пользоваться. А самое плохое здесь то, что всё "моё" отражается на моём сыночке, который,Слава Богу, является полной моей противоположностью, в хорошем смысле этого слова - активный, общительный, без комплексов, неимоверный оптимист! Даже когда у меня не удался суп, и я сказала сыну : "Видишь этот суп? Вот если бы увидел его какой-нибудь крутой шеф-повар, так бы и выкинул в мусор! Как в шоу "Адская кухня",  - на что ребёнок мне ответил : Так ты же не повар! Не расстраивайся!" И вправду, я не повар - и так легко стало, на время.

                Вопрос заключался в следующем: как самостоятельно поработать со своим прошлым, так сказать отпустить чёрные моменты, "почистить" память, куда девать детские травмы ( читала, что нужно простить - не получается, не могу, много раз ходила в разговорах вокруг да около своего детства - родители считают, что всё было правильно, их вердикт : Не знаю, не помню, сама по себе такая! " Как простить человеку его ошибку, если он не чувствует свою вину. Да, у меня ещё и муж когда-то был, который тоже обыжал, но это чужой человек, так сказать пришёл и ушёл и Бог с ним, ему я простила и зла не держу. На родителей тоже не злюсь, но больно очень до сих пор. Сегодня снова вспомнила скакалку, и снова папа сказал, что надо было больше мне "давать"((((... Я всеми силами хочу убрать с жизни вс плохое и страшное, и стать наконец самой собой, но что делать с воспоминаниями - не знаю. Их не сотрёшь, их не забудешь. И не только со скакалкой была душевная травма, разные были случаи в жизни, которые и заставляют иногда прятать в себе женщину, сторониться людей, тушеваться, кривляться и чувствовать себя неловко...

                Недавно соседка сказала, что мне нужно для начала повзрослеть. Сначала - лавиной на голову, стыдно, спрашиваю почему - ответа нет. Иду в свою квартиру и хочу провалиться сквозь землю со стыда, кажется меня задели за самое сокровенное и туда "нагадили". Понимая, что справиться с лавиной стыда и ужасных мыслей сама не могу, решаю переключиться, иду за компьютер,решаю забыть слова соседки, не было ничего. Наутро(это был поздний вечер в нетрезвом виде) в новом дне во-мне, на удивление, просыпается взрослый человек, который строго говорит:" Стоп! Почему реплику незнакомого человека ты воспринимаешь за чистую монету? Мало ли кто что там сказал? Откуда ей знать, что я за человек, третий раз меня видит!" И всю неделю эта тема не даёт мне покоя, ищу ответ, полезла в детство - а там!((((.... Как эфективно использовать позитивный взгляд на проблему в лечении детских травм? Можно ли полностью устранить последствия дестких негативных потрясений??????

                   
                  avatar

                  Консультація психологаНесвідомі словоломки

                  Назарова Юліана 2011.03.08 21:15 1 0

                   

                  Доброго дня. Мені 22 роки. З розумовими здібностями у мене все чудово, пам'ять хороша, та часом складаю слова, попарно, я два слова перекручую. Наприклад хочу сказати ляжу раненько , говорю рану ляженько, або ж варю яєчко, а виходить яю варечко та ін. Це не щодня, але щось вже зачистили такі мої головоломки, раніше їх не було. Покищо це все смішно, але чи це не може бути моєю проблемою? Чи це  моя розсіяність проявляється?

                  Дякую

                     
                    avatar

                    Консультація психологаКомпьютерная зависимость

                    Иванищева Татьяна 2011.02.28 15:57 4 0

                     

                    Подскажите, что делать, если мой сын (16лет) бросил учебу и не отходит от компьютера?

                    Спасибо!

                       
                      avatar

                      Консультація психологаДитячий садок і дитина

                      Гепко Оксана 2011.02.23 11:37 2 0

                       

                      Добрий день!!!В мене є син Артем якому минуло 5 років в Вересні.Він ще досі плаче зранку коли йти в садочок,категорично не хоче ,мої нерви не витримують.Ми з чоловіком говорим з Артемом пояснюєм,що в садочку нічого поганого не роблять.Коли я прихожу по нього то вихователька каже що він до обіду сидів на кріслі і плакав, нізким не бавився і їсти не хоче.Я вже не знаю як я маю говорити з ним я безсила поможіть мені будь-ласка.

                         
                        avatar

                        Консультація психологаБез теми

                        дробишевская марина 2011.01.23 12:58 4 0

                         

                        моему сыну !8. всегда казалось. что хотим стать друзьями.но он по -моему нас ненавидит за все.полный байкот,стал прогуливать(пропивать) с друзьями стипендию,агрессия  к дому.остановили разгул. так теперь не ест.если не обращаться к нему-не хамит.карточку на стипендию забрали,т.к. у него большие расходы по учебе, а скопить деньги он не может.подскажите!!! Что не так??? Спасибо!

                           
                          avatar

                          Консультація психологаРебёнок боится какать...

                          Кенди 2011.01.20 14:13 9 0

                           

                          Здравствуйте! Если можна помогите! Наш ребёнок не какает каждый день. Каждый второй Детальніше

                             
                            avatar

                            Консультація психологаважко знайти друзів у класі

                            Слободяник Світлана 2011.01.19 16:58 2 0

                             

                            Моєму синові 8 років. Він дуже спокійна дитина і абсолютно не конфліктна. З одного боку - це дуже добре, а з іншого - він не може постояти за себе. З ним не хочуть спілкуватися хлопці, бо він не такий "живчик", як вони. З не однокласниками він легко знаходить спільну мову, як з хлопчиками - так із дівчатками.

                               
                              avatar

                              Консультація психологаБез теми

                              Вишневецька 2011.01.18 20:21 3 0

                               

                              Скажіть, як пробудити в собі силу волі? Хочеться змінити своє життя на краще, позбутись негативних звичок, а сили ніяк не вистачає. Іноді мені здається, що я нікому не потрібна і що всі мене ігнорують і життя здається зовсім непотрібним...Підкажіть, що робити?

                                 
                                avatar

                                Консультація психологаНарушение внимания, памяти

                                Stradomska Inna 2010.12.23 17:27 6 0

                                 

                                Здравствуйте. Ребенку 8,5 лет, нарушено внимание, память, в школе жалуются на поведение (носится, не управляем, никого не слышит), а уроках не запоминает материал, не старается, сам не учится и другим мешает. Дома тоже самое, могу что-то сказать - через 5 сек. уже не помнит. Роды были тяжелые, интранатальная асфиксия тяжелой степени, энцефалопатия. Невролог в поликлиннике сказала пить Пантокальцин, пока не начали. Что посоветуете?

                                 
                                avatar

                                Консультація психологаБез теми

                                вика 2010.12.21 22:34 3 0

                                 

                                Здравствуйте.посоветуйте что делать!не могу справится с нервами!!!мне 25 лет.в семье все нормально.муж.ребенку 2 года.все есть для того чтобы жить и радоватся жизни.но...я сама создаю проблемы!завожусь по любому поводу и без повода.срываюсь на муже.и самое хуже на ребенке!понимаю что это не правильно.может это то.что сижу постоянно дома.сама с ребенком(муж работает).каждый день одно и тоже.не знаю?меня в детстве очень жестко воспитывали.я почти каждый день была битая.чаще всего низачто.может поэтому я так себя виду с ребенком.подскажите!!!

                                   
                                  avatar

                                  Консультація психологамаму бросил любимый мужчина

                                  nastya 2010.12.19 19:57 1 0

                                   

                                  маме 48 лет(я дочь мамы 22 года,от первого брака, которую он растил)..жили с мужем(гражданским)18 лет...он пил очень сильно 9 лет она его вытаскивала из этого болота...потом он ослеп на один глаз(тоже было куча проблем)и вот наконец то все стало хорошо...и вчера он нас бросил!!!даже ничего не сказал маме ,сказал мне что нашел другую девушку...и чтоб мы даже не звонили ему...как пережить это расставание...???Как поддержать маму??ей очень тяжело..как облегчить ей боль?Еще я с ней не живу у меня есть ребенок и муж..переехать к маме мы не можем...нет места..ПОМОГИТЕ!!!он на 8 лет младше мамы

                                   
                                  avatar

                                  Консультація психологаЭто болезнь?

                                  Іллєнко Христина 2010.12.15 10:24 1 0

                                   
                                  Здравстуйте! Меня волнует один вопрос. У меня есть знакомый, который уже второй год говорит только о самоубийсве, но ничего не сделал себе, он постоянно жалуеться на болезни и придумал себе болезнь рака.... бред нёс постоянно. Что это такое с человеком, он только вызывает жалость и сострадание к себе, но от помощи отказываеться. Что это? Спасибо
                                     
                                    «Начати підрахунокПопередня1234НаступнаКінець»
                                    Сторінка 2 з 4
                                     
                                    Консультація дитячого педіатра Консультація дитячого педіатра Консультація дитячого педіатра

                                    Вхід



                                    Забули пароль? / Забули логін?
                                    Зареєструватися

                                    Зміни світ на краще! Зроби перший крок!

                                    Нові приймальні

                                    ГОЛОСУВАННЯ

                                    Годі сподіватися на владу. Благодійний фонд «Діти передусім!» пропонує батькам взяти ініціативу у свої руки. Ми готові оплатити половину вартості дитмайданчика, якщо іншу половину оплатять батьки з прилеглих будинків. Ви готові піти на такий крок?
                                     

                                    Кращі матусі і татусі тижня

                                    tell

                                    mishutka

                                    Допоможемо дітям разом

                                    Останні коментарі

                                    Помощь при рождении двойни

                                    как правильно оформить субсидию, если по приписке есть 2 непроживающих

                                    мать одиночка

                                    Добрий день) Ви можете оформити мати одиначку тільки тоді коли в свідоцтві про народженні дитини не...

                                    істерика

                                    доброго дня віталія,скажіть чи дали вам якісь поради що робити в цій ситуації яку ви описали,у мене ...

                                    Без теми

                                    доброго дня мене це теж торбує))))в мене була затримка менструації 4 день і на 5 день в мене почалас...

                                    Проблемы с чтением

                                    Доброго вечера,Елена! У меня сын то-же ученик 2 класса с такой же проблемой, только у нас еще страда...

                                    Останні записи в спільноті

                                    Нові обличчя

                                    avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar avatar
                                     

                                    Користувачі он-лайн

                                    avatar
                                     

                                    Зіркові поради

                                    f284de1b8eb0ba6615352ba73bb54715

                                    Яна Клочкова: «Щоб малеча поїла, вигадую історії про рисових гномиків»

                                    Триразова олімпійська чемпіонка Яна Клочкова розповіла про нову в її житті роль матері і поділилася секретами виховання дитини.

                                    Детальніше...    |   2011-12-05 13:50:06
                                      
                                    750480dedb72

                                    Олена Мозгова: " Я вчу своїх дітей розумно розпоряджатися грошима"

                                    Своїх дітей відома українська продюсер Олена Мозгова виховує суворо і, не зважаючи на статки, з малечку привчає їх економити.

                                    Детальніше...    |   2011-03-22 11:01:47
                                      
                                    bregneva

                                    Віра Брежнєва: "Під час вагітності варто трохи стримувати свій апетит, харчуватися збалансовано"

                                    Віра Брежнєва розповіла яким чином їй вдалося під час вагітності не набрати жодного зайвого кілограма.

                                    Детальніше...    |   2011-02-14 08:13:52